Нам є про що поговорити...

           Чи важко висловити своє прохання без слів? Чи зрозуміємо ми прохання свого співрозмовника?

         Так, не маючи певного запасу слів важко розуміти один одного.

Такими безпорадними є і наші учні, коли приходять до першого класу. Їм досить важко висловлювати бажання, почуття, будувати взаємини з однолітками та дорослими. Спілкування сучасних школярів ускладнене через бідність мовлення учнів та низьку культуру спілкування на фоні багатства і краси української мови; недостатність використання материнської мови, малих фольклорних жанрів у розвитку навичок говоріння малюка; обмеженість родинного спілкування з дитиною; заміну живого спілкування з дитиною ЗМІ та інформаційними технологіями.

Тому я і вирішила зайнятися темою «Формування мовленнєвої компетентності на уроках у початкових класах» , бо мовлення є основним засобом спілкування, а процес оволодіння зв’язним мовленням є важливим засобом комунікації дитини.

Адже вона необхідна кожній людині, незалежно від національності, віку, професії. Рівень культури, сформований у сім’ї та початковій школі, є основою для формування і розвитку особистості впродовж усього життя.
Пропоную низку вправЯкі можна використовувати на уроках Літературного читання.

Види роботи над текстом на уроках читання

Методичні рекомендації

Читання – це одне з джерел мислення й розумового розвитку…

Читання має стати для дитини дуже тонким інструментом оволодіння знаннями

Й водночас джерелом багатого духовного життя

В.О.Сухомлинський 

Вступ

      Початкова освіта дає початковий загальний розвиток дитини. Ця робота забезпечується шляхом опанування основ наук. На розвиток учня впливає знання основ математики, вміння впевнено писати, читати, первинні навички користування книгою та іншими джерелами знань, загальні уявлення про навколишній світ. Але все це неможливо, якщо дитина не має необхідних навичок читання, які їй так необхідні для опанування всієї цієї інформації.

     Читання в початкових класах – важливий навчальний предмет і водночас – засіб навчання. Формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-ціннісного ставлення дитини засобами художнього твору можливе за правильної, доцільної організації навчально-виховного процесу.

     Навчити дитину читати – одне з найважливіших завдань школи. В.О.Сухомлинський зазначав, що без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці, що погане читання – ніби брудне вікно, скрізь яке нічого не видно. У складному процесі читання  беруть участь зір, мовлення, сприйняття, уява, пам'ять, мислення, слухові та звукові аналізатори.

     Зацікавити дитину читанням книги сьогодні нелегко. Сучасні діти оточені величезним потоком інформації. Слухай радіо, дивись телевізор, працюй в Інтернеті – і будеш орієнтуватися у сучасному світі. Але пізнання через технічні здобутки людства ніколи не замінять таємничого спілкування з книгою. Книга була і є основним джерелом знань. Тому вчителеві необхідно постійно працювати над розвитком інтересу учнів до читання, підтримкою його на оптимальному рівні. 

      Школярі по-різному оволодівають навичкою читання: одні швидко, безболісно, інші – з труднощами, повільно.

     Деякі вчителі перетворюють уроки читання на одноманітну перевірку навички читання, відбиваючи тим бажання та зацікавленість дитини до даного виду навчальної роботи.

     Хочеться запропонувати перелік видів роботи над виучуваним текстом на уроках читання, що сприятимуть  як покращенню техніки читання, так і умінню свідомо сприймати прочитаний матеріал.

1. Виразне читання тексту

     Використовується під час відтворення вже знайомого тексту, під час перевірки домашнього завдання.

     Вимагати виразності читання незнайомого тексту недоцільно.

2. Читання «ланцюжком»

    Учні читають у певному, установленому  порядку (один за одним). При цьому вчитель має можливість перевірити ефективність підготовки учнів до уроку, рівень сформованості необхідних читацьких навичок у достатньої кількості учнів. Самі ж діти мають можливість порівняти свої досягнення з іншими.

3. Читання складових таблиць

     Учитель може використовувати готові таблиці, що часто друкуються в методичній літературі; виготовлені або власноруч написані на дошці. Такі таблиці можуть власноруч готувати заздалегідь батьки та учні. Бажано, щоб таблиці допомагали у засвоєнні читання важких складів, які є у словах виучуваного тексту.

4. Читання слів у «пірамідах»

     Можна складати «піраміди» як зі слів тексту, так і з інших слів. Головна вимога – щоб слова у піраміді були розташовані одне під одним зі збільшенням кількості букв. Ця вправа допомагає  розширювати кут зору під час читання.

на

ніс

сини

росли

калина

виросла

5. Читання «Буксир»

     Учитель або учень, який має добрі навички читання, читає текст вголос. А учні пошепки читають разом із ним, копіюючи темп читання, правильність інтонування. Учитель має можливість керувати читанням. Цей спосіб читання ще називають «Диктор».

6. Читання «Хвилею»

     Читають за заданою керівником схемою: повільно, швидко, дуже швидко і навпаки. Такий вид роботи викликає інтерес до виконуваної роботи та розвиває навички читання  із різною швидкістю.

7. Зразкове читання

     Такий вид роботи використовується, коли діти мають добрі навички читання даного тексту. Виховується бажання продемонструвати зразкове читання.

8. Читання із замірюванням прочитаного

     Учитель замірює певний час читання учнями (1 хв.) діти за командою починають читати і за командою зупиняються. Потім рахують кількість прочитаних слів у сусіда по парті. Результати записують.

9.  Вибіркове читання

     За завданням учителя або іншого учня діти, використовуючи швидке читання та зорову пам'ять, знаходять певні частини тексту та зачитують їх.

     Наприклад:

·      слово – найдовше, найкоротше, двоскладове, трискладове і т.д.

·      розповідні, питальні, окличні речення;

·      речення, що складаються з одного, двох, трьох слів…;

·      діалог;

·      пестливі, грубі слова і т.д.;

·      слова, що рідко використовуються в нашому мовленні;

·      складні слова;

·      речення, що потрібно читати голосно, тихо, сумно, радісно, весело, піднесено;

·      характеристику дійової особи;

·      опис, пейзажі.

10. Читання за особами

     Учні вчаться розпізнавати слова автора та дійових осіб, засвоюють правила запису діалогів, формується вміння власним голосом передавати інтонацію,  характер, настрій персонажу.

11. Театральне читання

     Діти виконують завдання: зобразити, як би цей твір читала Мишка, Ведмідь, Лисичка тощо…

12. Читання скоромовкою

     Певну частину тексту читають скоромовкою (дуже швидко), але добре запам’ятовуючи та відтворюючи  зміст прочитаного.

13. Прогнозоване читання

·      за заголовком;

·      за початком тексту;

·      за прочитаною частино;

·      за ілюстрацією до тексту;

·      за прізвищем автора.

14. Читання частинами

     Читають логічно закінченими частинами і визначають головну думку кожної частини.

15. Читання «Біг по доріжці»

     Діти читають склади, слова з різним темпом та силою голосу:

·      повільно  і тихо ;

·      швидко і тихо;

·      швидко і голосно;

·      повільно і голосно.

16. Читання пошепки

    За невеликий проміжок часу всі учні мають можливість самостійно ознайомитися із певним матеріалом. Учитель має можливість чути та контролювати роботу кожного учня.

17. Читання мовчки

     Учні читають, не рухаючи губами, без відтворення звуків.

18. Читання із різною інтонацією

     За індивідуальними чи груповими завданнями вчителя  учні читають: весело, сумно, здивовано, сердито.

19. Читання із зупинками

    Діти читають поданий текст. За умовним сигналом учителя зупиняються, піднімають очі від тексту. За наступним сигналом знаходять місце, де закінчили роботу, продовжують. Розвивається зорова пам'ять.

20. Діалогічне читання

     Діти, розподіливши ролі, відтворюють діалог із поданого тексту.

21. Читання «Вовк та Заєць»

     Читають два учні. Перший прочитує речення із певною швидкістю, інший прочитує те ж саме речення, «наздоганяючи» за швидкістю першого.

22. Читання певного абзацу

     Учитель пропонує прочитати певний абзац та виконати до нього творче завдання. Діти закріплюють знання частин тексту.

23. Читання в парах

     Один учень читає, інший слухає, аналізує якість читання товариша, допущені помилки.

24. Самостійне читання

     Діти самостійно читають твір або його частину, готуються дати відповіді на заздалегідь поставлені запитаня (записані на дошці, картці, тощо)

25. Читання  хором

     Учні намагаються читати з певною швидкістю, щоб не відстати від товаришів. Учні, які володіють кращою технікою читання, мають можливість звернути більше уваги на виразність свого читання.

26.  Читання «Блискавка»

     Читають дуже швидко. Потім переказують прочитане. Даний вид роботи розвиває швидке читання.

27. Творче читання

     Читання творів без початку та кінцівки. Учень розповідає власне бачення відсутніх частин тексту.

28. «Знайдіть слово»

     Учитель чи один із учнів читає речення з тексту. Але, не закінчивши його, зупиняється. Діти повинні знайти це речення та назвати слово, перед яким була зупинка.

29. «Знайди помилку»

     Учитель читає текст, припускаючись помилок та неточностей. Діти уважно стежать. Вони повинні помітити та виправити ці помилки.

30. «Сніжинка»

     Учитель називає слово, а учні добирають інші слова за даною тематикою з даного тексту. (Свято – вітання, листівка, подарунок, радість…)

31. Хорова декламація

     Діти хором, за зразком учителя, читають окремі фрази (складні поєднання складів, буквосполучень; для засвоєння правильної декламації певних речень, частин тексту).

32. «Пошуковці»

     Учні виконують завдання:

·      знайти в тексті речення, в яких є дані вчителем слова;

·      знайти слова, що підказують інтонацію та темп читання даного тексту, певної частини.

33. «Впізнайте слово»

     На дошці записані складні слова з виучуваного тексту, але з пропущеними буквами. Діти впізнають їх та знаходять їхнє місце у тексті.

34. Читання з певними завданнями

·      прочитати уривок, який найбільше сподобався, вразив; пояснити свій вибір

·      знайти і прочитати слова, в яких міститься головна думка твору; пояснити свій вибір

·      поділити текст на логічно завершені частини і поставити до них запитання (про найголовніше в цій частині)

·      знайти, прочитати в тексті синоніми, антоніми, омоніми; пояснити доцільність їхнього використання; що вони допомогли передати

·      знайти в тексті роздуми, міркування, описи, прочитати; довести правильність свого вибору

35. «Хто швидше»

     Проводиться конкурс щодо швидкості та правильності відповіді на запитання вчителя або учня реченням із тексту.

36. Конкурс «Чомучок»

     Діти ставлять запитання авторові твору, дійовим особам

37. «Торбинка запитань»

     До дошки виходить один учень, пара або група учнів. Однокласники по черзі ставлять йому запитання за змістом виучуваного тексту. Учень (учні) відповідають. Хто з дітей (пар, груп) дав більше правильних відповідей. Той повніше наповнив свою  «торбинку».

38. «Аукціон запитань»

     Діти ставлять запитання один одному, пара – парі, група – групі. Потім колективно з’ясовують, яке чи чиє запитання було найцікавішим.

39. Робота в парах

     Діти ставлять один одному запитання та стежать за правильністю відповіді.

40. Відповіді на запитання, що подані після тексту

     Найбільш ефективно їх можна використати для домашньої та самостійної роботи.

41. Відповіді на запитання до тексту, що поставив учитель.

     Учитель ставить такі запитання, які б допомогли виявити рівень розуміння учнями змісту прочитаного.

42. Різні види переказу тексту

·      близько до тексту

·      стислий переказ

·      переказ у парі (взаємоперевірка, доповнення)

·      переказ за допомогою міміки, жестів

·      переказ зі зміною особи автора (я, він, ми…)

·      переказ із власним продовженням

·      переказ певної частини

·      творчий переказ (можна змінювати перебіг подій, дійових осіб…)

43. Характеристика дійових осіб

          Характеристика дійових осіб може проводитись за таким планом:

·      назва дійової особи

·      опис зовнішності (з використанням цитат)

·      характер, вчинки ( з використанням цитат)

·      особисте ставлення учня до даного персонажу; пояснити його

44. Словесне малювання

     Розповісти, який малюнок  виконали б ви до даного епізоду тексту.

45. Визначити головну думку твору, тему, мету.

     Учні обов’язково пояснюють своє рішення.

46. Визначити жанр твору

     Назвати, пояснити свою думку.

47. Скласти план

·      розповідними реченнями

·      питальними реченнями

·      цитатний план

·      малюнковий план

·      стислий план

·      поширений план

      План може бути складений кожним учнем окремо, в парі, групі. Можна проводити «Захист плану».

       48. Гра «Фантазія»

           Гра-конкурс може проводитись індивідуально, між парами, групами. Учні фантазують, якими епізодами вони б доповнили твір, як би його змінили…

49.  Зіставлення

      Учні зіставляють зміст даного твору із:

·      певними ілюстраціями до нього, поданими в підручнику

·      малюнками, виготовленими учнями

·      іншими творами

·      назвою твору

·      темою цілого розділу

      50. Театралізація

          Учні обирають певну частину твору та інсценізують її. Можлива робота з:

·      нетривалою підготовкою на даному уроці

·      домашньою підготовкою

       51. Робота з прислів’ями

              Робота може проводитись кожним учнем окремо, в парі, в групі. Учні добирають прислів’я, що за змістом відповідають даному                твору. Види роботи:

·       без попередньої підготовки на уроці; можуть використовуватись збірки прислів’їв, інші книги, посібники

·      підготовка може проводитись вдома; можливою є допомога батьків, використання різноманітної літератури

         52. Складання кросвордів за змістом творів

                Частіше використовується як домашнє завдання.

        53. Гра «Автор»

               Учень виконує роль автора. Він пропонує свій варіант бачення твору, його змісту. Діти можуть ставити йому запитання. «Автор» дає відповіді.

54.  Гра «Впіймайте звук»

      Учитель чи учень читають певне речення чи частину тексту, даючи завдання: сплескувати в долоні, якщо в слові буде певний звук (перед початком гри вчитель називає цей звук.

55. Входження в твір

     Учні ніби «входять» у твір:

·  висловлюють свої думки, переживання як однієї з дійових осіб

·  зазначають, які кольори, картини, пейзажі є в творі

·  повідомляють, які звуки вони чують у даному творі

         56.  Тонограма тексту, речення

               Тонограма відображає емоційний стан змісту твору в певних частинах.

                Проводиться пряма горизонтальна лінія, потім креслиться  ламана лінія: лінія йде вгору – радість, піднесення; лінія вниз –      горе, сум; лінія збігається із прямою горизонтальною лінією – звичайний перебіг подій.

57.  «Аукціон думок»

Діти діляться своїми почуттями, роздумами, які викликав твір.

58.  Коло ідей

Діти індивідуально або групами висловлюють свої думки стосовно певного запитання чи завдання – висловлюють свої ідеї.

59.  Презентація:

·      твору;  учні заздалегідь отримують завдання і готуються до презентації твору

·      автора; діти готують цікавий додатковий матеріал про автора даного твору

·      ідеї;

·      відповідей

60.  Робота в «Бджолиних групах»

Учні об’єднуються в групи, які отримують певне завдання. Кожний учасник групи виконує своє «під завдання», що є складовою основного завдання.

61.  «Мозаїка»

Друкований варіант твору розрізають на частини і діти складають його, визначаючи послідовність подій.

62.  Використання новітніх технологій:

·      дискусія

·      «інформаційна пилка»

·      інтерв’ю

·      «мозковий штурм»

·      «асоціативний кущ»

·      «карусель»  тощо.